Азацитидин (Azacitidine): препарат при лейкозі та МДС
Азацитидин (Azacitidine) — це протипухлинний препарат, що відкриває нові можливості для пацієнтів із захворюваннями крові, коли кістковий мозок перестає працювати належним чином. Він належить до класу гіпометилюючих агентів. Його завдання — «розбудити» гени, що пригнічують пухлину, які були «вимкнені» хворобою, і змусити ракові клітини гинути або перетворюватися на нормальні.
Азацитидин (Azacitidine) є стандартом терапії для пацієнтів, яким не підходить трансплантація стовбурових клітин. Він не просто вбиває клітини, як класична "хімія", а перепрограмує їхню роботу на генетичному рівні.
Препарат випускається у формі порошку для приготування суспензії для підшкірних ін'єкцій або внутрішньовенних вливань.
Показання до застосування
- Мієлодиспластичний синдром (МДС): Лікування всіх підтипів МДС (високого та проміжного ризику), коли кістковий мозок виробляє дефектні клітини крові.
- Хронічний мієломоноцитарний лейкоз (ХММЛ): Рідкісна форма раку крові.
- Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ): Для лікування дорослих пацієнтів (з кількістю бластів у кістковому мозку понад 20%), які не є кандидатами на трансплантацію гемопоетичних стовбурових клітин.
Спосіб застосування та дози
Лікування проводиться циклічно. Суворе дотримання графіка критично важливе.
- Схема циклу: Препарат вводять щодня протягом 7 днів, після чого слідує перерва у 21 день. Повний цикл становить 28 днів.
- Дозування: Розраховується лікарем індивідуально (стандартно 75 мг/м²).
- Спосіб введення: Зазвичай вводиться підшкірно (у плече, стегно або живіт). Місця уколів потрібно чергувати.
- Тривалість: Рекомендується провести мінімум 6 циклів.
- Печінка: Прогресуючі злоякісні пухлини печінки.
- Вагітність та годування груддю: Препарат токсичний для плода.
- Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Препарат впливає на кровотворення та шлунково-кишковий тракт.
- Кров: Зниження рівня тромбоцитів (ризик кровотеч), нейтрофілів (ризик інфекцій) та еритроцитів (анемія). Контроль аналізу крові обов'язковий.
- ШКТ: Нудота, блювання, діарея (дуже часто). Призначаються протиблювотні засоби.
- Місцеві реакції: Почервоніння, свербіж або біль у місці уколу.
- Загальні: Втома, лихоманка.
